USD: 27.47   EUR: 33.86   RUB: 0.48
Чисто

17°C

Покровск

Чисто

vkontakte shkvarkirss shkvarkiodnoklassniki shkvarkif shkvarkiemeil shkvarki
   (099)778-69-78
(063)829-08-06
info@shkvarki.org

Рада ухвалила в першому читанні закон про мову

Пятница, 05 октября 2018 12:31
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №5670-д, який визначає статус української мови як офіційної державної мови в Україні і передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення норм закону, іінформує hromadske.ua.
За відповідний проект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» на пленарному засіданні Ради 4 жовтня проголосував 261 народний депутат, передає кореспондент Громадського.
Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».
Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство.
Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вузів, медпрацівників тощо.
Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.
Документом пропонується ввести адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови.
Крім того, законопроектом, якщо він стане законом, передбачена також кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови».
Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.
Зазначимо, усього до Верховної Ради було подано 4 законопроекти про мову.
Першим був зареєстрований проект №5556 «Про мови в Україні» — у грудні 2016 року. Його авторами виступили народні депутати Ярослав Лесюк (БПП), Ігор Васюник (НФ) та інші депутати з фракцій коаліції.
На початку 2017 року до Ради внесли ще 2 законопроекти про мову: 
Законопроект №5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». Автором законопроекту виступив позафракційний депутата Михайло Головко і депутатка Марія Матіос, а також глава комітету з питань культури Микола Княжицький.
Інший законопроект — №5670 зареєструвала група депутатів на чолі з Іриною Подоляк.
У червні 2017 року у парламент внесли проект закону №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Документ підготували з ініціативи комітету з питань культури, який запропонував об'єднати положення трьох раніше поданих законопроектів в одному документі. Одним із авторів проекту також виступив глава комітету з питань культури Микола Княжицький.
Усі законопроекти про мову були покликані унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційним судом був скасований ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
28 лютого Конституційний суд України визнав ухвалений у 2012 році Закон «Про засади державної мовної політики», який відомий як мовний закон «Ківалова-Колесніченка», незаконним. Йдеться про рішення у справі за поданням 57 народних депутатів  щодо відповідності Конституції цього закону.
Закон «Про засади державної мовної політики», який внесли колишні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, набув чинності у 2012 році.
У лютому 2014 року Рада скасувала закон про регіональні мови, однак тоді в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення.
Отже, закон до 28 лютого 2018 року був чинний. Цей закон передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 %. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

Добавить комментарий

Реклама