USD: 26.13   EUR: 27.97   RUB: 0.41
Снег

-3°C

Покровск

Снег

(099)778-69-78
(063)829-08-06
info@shkvarki.org
В Красноармейске почтут память жертв Голодомора

В Красноармейске почтут память жертв Голодомора

Голодомор в Украине 1932–1933 годов сегодня называют преступлением против человечества. В тот период причиной голода стало принудительное изъятие хлеба и продовольствия в целом по всем регионам СССР, в которых  население состояло на 2/3 из украинцев.
На протяжение ХХ века Украина пережила три голодомора, но период 1932–1933 годов стал наиболее жестоким и массовым. По разным оценкам историков, голодомор унес жизни 7-10 млн украинцев.
В связи с этим трагическим событием, навсегда оставшимся в памяти нашей истории, в Красноармейске состоится ряд мероприятий посвященных Дню памяти жертв Голодомора 1932 – 1933 годов.
26 ноября в городском историческом музее в 14:00 пройдет открытие Всеукраинской историко-документальной выставки «Геноцид украинского народа. Голодомор 1932-1933 годов».  По окончанию выставки организаторы мероприятия проведут урок под названием «Трагическая страница истории Украины».
27 ноября в 8:00 для студентов I курса профтехлицея № 38 в историческом музее Красноармейска состоится показ кинолектория  «Хлебная гильотина». В этот же день на центральном кладбище Красноармейска возле памятного знака жертвам Голодомора в 11: 00 запланирован митинг-реквием.
28 ноября на площади им. Шибанкова в 15:20 пройдет акция, по окончанию которой жители и гости города в 16:00 примут участие во Всеукраинской акции «Зажги свечу» для почтения памяти жертв геноцида минутой молчания.

Похожие материалы (по тегу)

  • У Центрі творчості м. Добропілля провели цикл заходів «Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни»
    От

    Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

    Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
    Тому до цієї дати,масовий відділ разом з керівниками студій та творчих об'єднань Центру творчості ,організували і провели цикл заходів «Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни».
    Так,22 листопадау фойє Центру творчості була представлена виставка – інстоляція з символами трагедії , «Голодомор 1932-1933». Кожен вихованець зміг доторкнутися до минулого.
    Також у цей день був проведений захід  «Скорботна пам’ять поколінь». Вихованці переглянули документальні відео - та фотоматеріали « Голодомор на Донбасі», що дали змогу ознайомили присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї . Від озвучених та проілюстрованих фактів у багатьох дітей та педагогів на очах з’являлися сльози. В уяві кожного постали жахливі картини знущання над українцями: опухлі і змучені від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі, люди похилого віку. Цей захід запам’ятався  усім завдяки тим емоціям суму, жалю і співпереживання, які вчувалися у кожному слові і русі учнів та педагогів.
    23листопада  в студії телебачення та преси «Рожевий слон» пройшла зустріч за круглим столом з теми : «Не згасне свіча пам’яті народної»
    (до Дня пам’яті голодомору в Україні та Дня пам’яті жертв Голокосту в Польщі).Документальні факти, спогади та віршовані рядки про Голодомор, торкнулися душі кожного вихованця, викликали сум, біль, співчуття до очевидців тих подій. Вихованці та керівники згадали тяжку долю українського народу, на яку випали страшні випробовування голодом.
    В народному колективі сучасного танцю «Райдуга шанс» цього дня пройшов вечір-реквієм «У горя немає терміну давнини». Керівник разом із своїми вихованцями розповідали про важкі події цих років. 
    Не було тоді ні війни, ні потоку. А була зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки живого люду лягло тоді у могили.Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, земля перевернутися від того, що творилося на ній. Але світ не розколовся: сонце сходить, земля обертається, як і належить. І ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і надіями, але завжди пам’ятатимемо отих великомучеників нашої історії та знайдемо в собі сили пройти за ними дорогою їхнього хресного путі.  Хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам'ять мільйонів безвинних людей, що полягли від голодомору
    24 листопадабула проведена година-реквієм «В руках, що виростили хліб не залишили і зернини…». Захід почався зворушливою піснею «Свічка» у виконанні Оксани Білозір, яка присвячена усім загиблим дітям під час голодомору. На заході присутні згадали про жахи голоду 1932-33 років, про загибель мільйонів дітей, про трагізм, який ховається за словом «голодомор». Ведуча заходу спонукала присутніх замислитись над питанням «Крихта хліба – багато це чи мало?». Учасникам було запропоновано переглянути документальне  відео  «Реквієм» та  "Голодомор:  очевидці свідчать" 
    На заході ведуча запропонувала  переглянути розмаїття та красу хліба: «Представлені  на виставці хлібобулочні вироби уособлюють той хліб, який так хотіли з'їсти  діти  під час голодоморів, але не змогли».


    Ця виховна година запам’ятається усім завдяки тим емоціям суму, жалю і співпереживання, які вчувалися у кожному слові чи русі однолітків та педагогів. З упевненістю можна сказати, що почуте та побачене залишиться у серцях юних  вихованців.
    25 листопада  біля  пам'ятного знаку  « Жертвам голодомору»  пройшов міський мітинг - реквієм «Людської пам’яті мости ».  Мітинг підготовлений та проведений масовим відділом  ЦДЮТ. До пам'ятника були покладені символічні колоски, траурні вінки та квіти, проведено акцію “Запали свічку”.  В заході взяли участь працівники міськвиконкому, бюджетних організацій міста , учні, громадськість. Присутні зібралися, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких на родючих землях, між буянням хлібів, між квітучими садами змушували вмирати від голоду.

    Вшанування жертв голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Щоб історія,  на новому суспільному витку, більше ніколи не повторила свого жахливого досвіду,  вихованцям та батькам,  протягом тижня, була  запропонована добірка книг та газетних публікацій, фотознімків,  спогади та свідчення тих, хто відчув на собі страждання спричинене Голодомором.

    Про жахливі сторінки історії згадували на заняттях.У всіх творчих об’єднаннях та  гуртках  були проведені бесіди та  хвилини  пам’яті. 

    Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни

  • В Мирнограде появился еще один памятный знак

    В пятницу, 25 ноября, накануне всеукраинского Дня памяти жертв голодоморов в Мирнограде провели панихиду по жертвам геноцида и открыли мемориальный знак рядом с памятником чернобыльцам. На открытие пришли почтить память всех жертв и зажечь свечу памяти представители городского руководства, мэр Александр Брыкалов и его заместитель Тамара Прокопова, активисты Украинского патриотического движения Донбасса, жители города. После панихиды и торжественных речей собравшиеся возложили цветы к памятнику.

  • Мирноградские пенитенциарии со своими подучетными посетили открытие доски памяти жертв Голодомора
    От

    25 ноября 2016 года сотрудники Мирноградского городского отдела уголовно-исполнительной инспекции Управления государственной пенитенциарной службы Украины в Донецкой области совместно с молодежью, которая находится на учете в отделе, посетили открытие доски памяти жертв Голодомора в г. Мирноград.

    DSC_1389.JPG

    Не осталась в стороне и общество Мирнограда. Так, по инициативе активистов Украинского Патриотического Движения Донбасса, в городе появился памятник жертвам Голодомора, который был установлен местными властями.
    Голодомор 1932-1933 годов - ужасная трагедия в истории нашего народа, поэтому каждый год в ноябре украинцы чтят память жертв Голодомора. Именно с этой целью пенитенциарии и их воспитанники присоединились к указанному мероприятию.

    DSC_1368.JPG


    Ольга Соловьева,
    старший инспектор Мирноградского ГО УИИ
    УГПтС Украины в Донецкой области

  • В Покровской библиотеке семейного чтения зажгли свечи в память о жертвах Голодомора
    От

    Накануне четвертой субботы ноября – Дня памяти жертв голодоморов – в Покровской библиотеке семейного чтения, что в микрорайоне «Лазурный», прошло мероприятие, посвященное трагичным событиям 1932-1933 годов.

    Уже традиционным для 10-В класса Покровского учебно-воспитательного комплекса стало посещение библиотеки-филиала №14. На этот раз сотрудники библиотеки подготовили для старшеклассников урок памяти, урок-напоминание о том, каким тернистым и нелегким был путь Украины к ее независимости и, какие темные страницы хранит ее история.

    IMG_1482.jpg

    Согласно исследованиям института демографии и социальным исследованиям НАН Украины, демографические потери от Голодомора 1932-1933 годов в Украине составляют 3,2 млн. человек. По данным института в годы Голодомора в городах погибло 940 тыс. работоспособного населения в возрасте от 15 до 60 лет, 262 тыс. людей преклонного возраста и 800 тыс. детей. Среди сельского населения погибло 660 тыс. людей работоспособного возраста, 242 тыс. людей преклонного возраста и 594 тыс. детей. За 5 месяцев 1933 года (с марта по июль) в Украине умерло столько людей, сколько за предыдущие 5 лет. Больше всего людей погибло в Киевской и Харьковской областях.

    IMG_1471.jpg

    «Память – бесконечная книга, в которой записано все – и жизнь человека, и жизнь страны. – говорит собравшимся библиотекарь Ирина Владимировна. – Многие станицы вписаны кроваво-красным цветом. Читаешь и мысленно содрогаешься от страха. Особенно впечатляют страницы, где высечено слово о голоде. Ведь нет страшнее смерти, чем медленная смерть от голода»

    В ходе урока присутствующие просмотрели документальный фильм «Німа правда. Свідчення, загублені в стерні». Затем ведущие зачитали свидетельства очевидцев событий 1932-1933 годов, проживающих в разных регионах Украины. А потом слово предоставили гостям – жительницам нашего города, которые также были свидетелями или слышали об этих страшных событиях и, которые готовы были поделиться своими воспоминаниями.

     IMG_1483.jpg

    «Вот глянула на колоски и сразу вспомнила, - начинает свой рассказ Анна Георгиевна Дьяченко. – Четыре года мне было, когда мы с братом ходили и на земле собирали эти оставшиеся колоски, складывали в сумочку. Дома в руках потерли, кашку сварили, поели и все. Брат работал и получал 200 грамм хлеба. Придет, половину отрежет мне, половину – себе. Чаек сделали. Я сижу по кусочку хлеб ломаю, чтобы на дольше хватило. Голод был неимоверный, но выжили. Дай Бог, чтоб вы не видели этого и не пережили. И самое главное – чтоб вы уважали друг друга и ценили, потому что жизнь она такая: сначала думаешь, что она длинная и мне всего 17 лет, а когда уже сейчас 87, то думаешь, я и жить-то не жила. Одни только невзгоды!..»

    «Я родилась уже после того. В 1939 году. Но мне мама рассказывала о тех годах. – рассказывает Надежда Ивановна Пашнюк. Семью ее матери также не обошли раскулачивание и голод. – Жили тогда на Полтавщине. Дедушка решил ехать на Донбасс заниматься торговлей, потому что в семье было четверо детей. Бабушка ходила по селам, просила хоть каких-нибудь продуктов, чтобы прокормить семью. А один раз ушла и не вернулась. Младшие дети, которым на тот момент было одному чуть больше года, а второму всего 6 месяцев, умерли от голода. Четырехлетнюю сестру мама сумела пристроить в сиротский приют и тем самым спасла ей жизнь. Сама же устроилась работать к одной женщине в свинарник, хоть ей было тогда всего 13 лет».

    «Дай Боже, чтоб вот это, что в мире творится, чтоб оно закончилось, чтоб над вашими головами были мир и благополучие» - напоследок добавляет женщина.

    Всех жертв Голодомора собравшиеся почтили минутой молчания. А в конце мероприятия зажгли свечи в знак уважения к их светлой памяти.

    IMG_1520.jpg

Добавить комментарий