Автор фото Автор фото Ескендер Ганієв

Історії, які надихають: як професія за покликом душі відкриває нові горизонти

     Кажуть, що людина - це відкрита книга. Є такі, які захоплюють з першої сторінки і потім не відпускають до останнього абзацу, є такі, які взагалі тебе не зацікавили. А є такі, які хочеться перечитувати щоразу із захопленням, про які можеш говорити годинами, тому що вони «перевернули» твою свідомість.
     Для мене такою відкритою книгою стала життєва історія Олени Шунькіної - дівчини, яка досягла успіху у всіх сферах свого життя. Вона – світловолоса блакитноока тендітна красуня. Досить часто в житті ми стикаємось із невідповідністю зовнішнього вигляду та внутрішнього світу людини.  Але не у цьому випадку. ЇЇ життєва енергія змушує змінюватись усе, з чим вона стикається на краще.
      У чому ж секрет Олени? Її щирість, відвертість та незламність духу забирають у полон твоє серце із перших моментів знайомства. Вона залишається собою у будь-яких життєвих ситуаціях і для неї нема неважливих речей, адже у те, що вона робить, завжди вкладає частинку своєї душі.
     Перегортаючи сторінки розділу «Сімейне життя»,  ми поринаємо у світ любові, справжнього тепла та непідробної ніжності. Олена вже впродовж 13 років щаслива поруч із своїм коханим - Юрою, а чотири роки тому на світ з’явилось їхнє малесеньке щастячко – синочок Матвійчик. Напевно, тільки справжнє почуття допомогло парі пройти  крізь усі незгоди, які випали на їхню долю. Після утвердження «республіки ДНР», коли вони зрозуміли, що місто не врятувати і воно вже не їхнє, переїхали до Кривого Рогу, де обоє знайшли роботу. Але, напевно, найголовнішою все ж є атмосфера в сім’ї. Коли Матвійчик перший раз пішов в дитячий садочок, вихователі були приємно здивовані його вихованням і гарним манерам. Олена, посміхаючись відповіла, що у них вдома за все дякують, а звичним словом є «будь ласка». Адже, коли дитинка маленька, то вона підсвідомо переймає усе те, що роблять батьки
     Найближчі люди завжди знають трохи більше, тому слова Юри, чоловіка Олени, привідкривають нам завісу душі Олени. «Я ціную її за те, що вона має внутрішній стержень, вона дуже правильна людина із загостреним почуттям справедливості. За те, що вона небайдужа до інших людей і надійна. Я таких людей ніколи не зустрічав, каже Юра. За це я її і люблю».
     Таке кохання надихає і допомагає прокидатись кожного ранку із щасливою посмішкою на обличчі.  Таке кохання допомагає творити… І розділ її життя «Професія для душі» розповідає нам історію творчого шляху Олени. Це пошуки себе, кількарічна робота дизайнером рекламного відділу. Перші фото для друзів – спроба себе в якості фотографа. Перші замовлення, фотосесії, ентузіазм, поглиблене вивчення азів фотографії, майстер класи і тренінги. Все це було впродовж останніх п’яти років професійного життя Олени. Зараз, Олена Шунькіна - відомий український фотограф, чиї роботи зазирають в душу і залишаються найяскравішими спогадами. Участь у фототаборі від National Geographic і виставка робіт молодих фотографів Україною. Премія від телеканалу «1+1» та від Програми розвитку ООН в Україні за її фотороботи про вимушено переміщених осіб. Все це надихає дівчину на подальшу працю. Та головне, це вдячність та непідробні емоції героїв фотосесій.  Це підтверджує думка героїні фотосесії Марини Кірієнко: «Здавалося б, як багато зараз фотографів. Але шукаєш не просто людину з об’єктивом, шукаєш споріднену душу, людину, біля якої можеш дозволити бути самим собою, щирим, емоційним. Людину, яка дасть тобі зрозуміти, що ти - особливий… Все перераховане вище про Оленочку!».
     У розділі «Соціальне життя» ми можемо поглянути на особисті якості героїні. Її активна життєва позиція та невичерпна енергія допомогли не зламатись, коли потрібно було змінити звичний спосіб життя. Стати вимушено переміщеною особою із дворічною дитинкою на руках.
     Вона не скаржиться і не розповідає своє історію кожному зустрічному.  Не сподівається отримати блага від держави чи спонсорів. Натомість створила групу в одній із соціальних мереж «Мы из Донбасса. Взаимопомощь», учасниками якої вже є більше десяти тисяч людей. Вимушено переміщені особи можуть знайти тут інформацію про роботу, житло, соціальне забезпечення і просто людську підтримку.  Олена із тих людей, які  займаються справами, а не говорять про них. Прикладом є нещодавній фоторепортаж про сім'ю вимушено переміщених осіб. Завдяки поширенню цих фотографій, сім'я вже почала отримувати фінансову допомогу від небайдужих.
     Вона не вважає себе успішною. Скоріше щасливою. «Моє щастя- це мої чоловік та синочок. Завдяки гармонії в сім'ї, у мене така ж гармонія в душі. З ними мені вдається позитивно дивитись на всі біди та неприємні ситуації і знаходити плюси в усьому», - каже Олена.
     Можливо, одна людина не може змінити весь світ. Проте, коли це така людина як Олена, то своїм прикладом вона надихає інших. Адже у її книзі ще багато сторінок, про які світ ще матиме змогу дізнатись.


Автор матеріалу Софія САКАЛОШ

Добавить комментарий

Система Orphus